(Оновлено зустріччю українців з першим секретарем посольства України в Грузії Андрієм Біликом, заявою МЗС, зверненням до ЄСПЛ)
Більш ніж сто українців перебувають у буферній зоні на російсько-грузинському кордоні. Частина з них – депортовані українські ексзасудженні, інші – відбували покарання на території РФ за проукраїнську позицію. У підвальному приміщенні без їжі, медичної допомоги вони перебувають місяцями.
15 чоловіків оголосили голодування, вимагаючи зустрічі з представниками українського посольства. Кажуть: відтоді, як українські та грузинські посадовці заявили про початок обговорення евакуації, минуло вже два тижні, але жодних змін так і не відбулося.
6 серпня українці, які перебувають у буферній зоні, зустрітися з першим секретарем посольства України в Грузії Андрієм Біликом. Однак проводжують голодування.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає усе, що відомо про ситуацію.
«Я хочу додому»
Олександр – з Кривого Рогу. Розповідає: десять років тому підняв український прапор в Ялті, за що його затримали російські представники на окупованому півострові. Згодом його етапували до колонії суворого режиму поблизу Краснодару.
Приміщення, у якому перебувають українці
Пропонували співпрацювати. Я відповів, що мені це нецікаво, я хочу додомуОлександр
«До мене приїжджали працівники ФСБ, прослуховували, катували, пропонували співпрацювати. Казали: «Допоможеш нам – і ми допоможемо тобі». Я відповів, що мені це нецікаво, я хочу додому. До нас консул приїжджав в табір і пояснював: «Крим – це Україна. Якщо робити екстрадицію, ми не можемо пересудити тебе, бо не визнаємо Крим частиною РФ. Десять років протримали в підвалах, одиночних камерах».
Близько двох місяців Олександр перебуває в буферній зоні на грузинському пункті пропуску «Даріалі», куди його привезли після звільнення з російської в’язниці.
Грузія наразі є єдиним шляхом, через який українські ексзасуджені можуть повернутися додому з окупованих територій чи після депортацій до Росії. Водночас, не маючи жодних документів, українські ексв’язні на тижні чи місяці застрягають на російсько-грузинському кордоні, поки не отримають підтвердження від посольства України, що вони є її громадянами. Після цього вони можуть отримати білий паспорт у дипустанові у столиці Грузії і повернутися додому.
Вперше масштабно про цю проблему заговорили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?». У документальній стрічці «Поверніть мене додому» вони показали, як українські депортовані окупантами ексв’язні долають шлях додому. А у липні минулого року під час презентації стрічки у Києві це питання обговорили з правозахисниками, представниками прокуратури і тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською.
Один із чоловіків, який перебуває у буферній зоні
«У мене забрали документи – український паспорт, термін дії якого вже закінчився. І жодних дій – ні з грузинського боку, ні з українського. Я не хочу нікуди втікати – ні в Молдову, ні в Європу. Я хочу повернутися додому. І там я не буду ховатися, хочу вступити до Збройних сил. Але мене не хочуть забирати додому».
«Нічого не вирішується»
Сергій Ларко у 2015 році поїхав з Харківщини до Росії відвідати родичів. Але там його затримали за висловлювання проти анексії Криму та окупації частини Донбасу. За його словами, у російській в’язниці він провів дев’ять років. І додає, що писав заяву на екстрадицію, але через активні бойові дії вона не відбулася.
Уже два місяці чоловік перебуває у буферній зоні на грузинському кордоні. За його словами, там – більш ніж сотня українців.
Ми спимо в п’ять змінСергій Ларко
«Ми спимо в п’ять змін. Людей усе більше, і це перетворюється на гуманітарну катастрофу. Нас випускають на вулицю на п’ять-десять хвилин на день. Ми весь день дихаємо сирістю в підвалі. Поруч 97 чоловіків, багато з яких перехворіли на туберкульоз, гепатит. Є особи з інвалідністю, ми доглядаємо за ними».
Один з чоловіків, який оголосив голодування
У сусідньому корпусі, за словами чоловіка, перебувають ще десять жінок. Умови там ще гірші, каже він: у кімнаті немає вентиляції, в туалет пускають лише тричі на день, бракує їжі.
На відміну від інших депортованих з окупованих територій українських в’язнів, які мають протерміновані документи чи довідки про відбування покарання в РФ, у Сергія є внутрішній паспорт громадянина України. Тому чоловік не розуміє, чому стільки часу перебуває у буферній зоні.
Сергій – один із 15 осіб, які оголосили голодування, повідомивши про це прикордонників. Також чоловіки надіслали звернення на електронну пошту українського посольства в Грузії.
Нас «годують» понеділками, але нічого не вирішуєтьсяСергій Ларко
«Щонайменше я хочу побачити консула. За два місяці я його не бачив. Нас ніхто не чує, немає медичної допомоги. Нас «годують» понеділками, мовляв, у понеділок усе вирішиться. Але нічого не вирішується. Цим протестом ми хочемо привернути увагу. Я хочу додому – в Україну, не хочу повертатися до Росії. А тут такий шанс є. Ми не пройшли грузинський кордон, нас можуть повернути без проблем».
Приміщення, де перебувають українці на грузинському кордоні
Радіо Свобода звернулося за коментарем до першого секретаря посольства України в Грузії Андрія Білика із запитаннями, чи отримала дипустанова звернення українців та на якому етапі переговори щодо повернення українців додому. Редакція оприлюднить відповідь, щойно її отримає.
Тим часом Сергій Ларко в коментарі Радіо Свобода повідомив, що ввечері 6 серпня українці, які перебувають у буферній зоні, зустрітися з першим секретарем посольства України в Грузії Андрієм Біликом. Однак, за словами Сергія, посадовець не зміг дати чіткої відповіді на запитання – зокрема, коли вони залишать цю територію й повернуться до України. Тому чоловіки проводжують голодування.
Міністерство закордонних справ України заявило, що ситуація з депортованими Росією українськими громадянами, які перебувають у буферній зоні на грузинському кордоні, склалася через «цілеспрямовану російську операцію».
«Наша держава готова забирати своїх людей напряму, а не в обхід через Грузію і Молдову. Станом на зараз констатуємо, що РФ ігнорує цей заклик, що також свідчить про свідоме бажання Москви створити гуманітарну кризу на російсько-грузинському кордоні», – йдеться в заяві відомства.
Також четверо українських громадян, які перебувають у буферній зоні на грузинському кордоні, подали звернення до Європейського суду з прав людини. Про це Радіо Свобода повідомили в правозахисній організації European Prison Litigation Network. Заявники просять суд зобов’язати Грузію, Молдову й Україну вжити термінових заходів для повернення додому усіх, хто наразі перебуває на кордоні.
- 20 липня Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило на своїй сторінці у соціальній мережі, що запропонувало Україні декілька варіантів повернення громадян – зокрема авіаційним та морським шляхом. Однак остаточного рішення тоді ще увалено не було.
- 19 липня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що з червня Росія суттєво збільшила кількість депортованих українських громадян, здебільшого колишніх ув’язнених, яких доправляють до кордону з Грузією. Внаслідок цього десятки людей, багато з яких не мають належних документів, застрягли в транзитній зоні. Міністр зазначив, що одним із потенційних шляхів є транзит через Молдову – це обговорюється з грузинськими та молдовськими посадовцями. Водночас Україна закликає Росію передавати депортованих українських ексзасуджених безпосередньо на кордон з Україною, щоб уникнути додаткових труднощів.
- Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив на своїй сторінці у соцмережі, що Андрій Сибіга доповів про ситуацію на прикордонні між Росією та Грузією. І зазначив, що дипломати займаються організацією транзиту цих громадян України.
- 3 серпня український Центр протидії дезінформації заперечив поширену Москвою інформацію про відмову України приймати 90 своїх громадян із грузинського кордону. У Києві заявили, що українська сторона системно працює над поверненням громадян за умови наявності підтвердженого громадянства.